Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,*
І утішився.
В Вифлеємі народився:
Месія, Христос наш
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.
Ознаймив се Ангел Божий:
Наперед пастирям,
А вчера звіздарям
І земним звірям.
Діва Сина як породила,
Звізда ста, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.
Тріє цари несуть дари**
До Вифлеєм міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.
Звізда їм ся об’явила
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
Їм ознаймила:
– Тріє царі, де ідете?
– Ми ідем в Вифлеєм
З желанєм, спокоєм***
І повернемся.
Іншим путем повернули,
Погану, безстидну,
Безбожну Іроду
Не повідали.
Йосифові Ангел мовить:
– З Дитятком і з Матков,
З бидлятком, ослятком
Най ся хоронить.
“Слава Богу!” заспіваймо,
Честь Сину Божому
І Пану нашому
Поклін віддаймо.
____________________________
Примітки:
Останні два рядки кожного куплету повторюються двічі.
* – у джерелі 2 цей рядок подано інакше:
Аби взрів люд свій весь
** – у джерелі 2 цей рядок подано інакше:
Тріє цари йдуть со дари
*** – у джерелі 3 цей рядок подано інакше:
Bінчуєм спокоєм
Колядка «Бог предвічний народився» є чудовим прикладом творчості з приводу святкування народження Сина Божого. За своїм походженням текст є українським народним й походить з Західної України. Свою сучасну популярність колядка здобула за свою простоту, чудовий зміст та прекрасну мелодійність, яка дозволяє легко її співати всім охочим.
Історія тексту залишається дискутивним питанням, але більшість дослідників притримуються думки, що вона з’явилась на межі XVIII століття. Вперше в літературному вигляді вона була опублікована 1922 року у Львові. В свою чергу, є ще декілька текстів, які претендують на статус першої публікації, але їх походження сумнівне, а текст не збігається з народним варіантом пісні.
В момент своєї появи колядка не набула широкого розголосу та не здобула миттєвої популярності. На ці висновки дослідників наштовхує її відсутність в друкованих збірниках колядок того часу. Поява в таких відзначається лише близько першої половини ХІХ століття, а вже до кінця століття вона встигає поширитись та здобути свою популярність.
Автор тексту залишається невідомим, проте сам текст може багато сказати про нього за лаштунками. Очевидно, що це була людина, яка добре володіла віршованим словом і могла добре використовувати його для передачі сюжету. Окремі елементи тексту наближені до грецької мови, з якої власне на староруську була перекладена Біблія. Це дозволяє припустити, що автором міг бути священик, або людина, що навчалась в семінарії.
Настрій вірша формується завдяки його стилістичній формі. Вступний рядок є пафосним та прокламаційним, в той час як другий та третій є веселішими. Текст будується на формі звертань та відповідей, які проговорюють суть подій, що відбувались під час народження Христа. Можна сказати, що оригінальний текст був багато в чому змінений часом, проте сама колядка залишається популярною і в наш час.