Вірш «Про коника та цвіркуна» Джон Кітс
- Автор: Джон Кітс
- Рік: 1816
- Жанри: ⭐️ Вірші, поезія ⭐️ | Вірші зарубіжних поетів
Читати онлайн вірш «Про коника та цвіркуна» Джона Кітса українською мовою
Поезія землі не вмре ніколи,
Опівдні, як мовчать серед гілок
Птахи в гаю, невтомний голосок
Обнизує покоси й частоколи.
Це коник, він поймає гори й доли,
На стернях довгий ведучи танок,
А стомиться — стихає на часок
У затінку стебла або стодоли.
Поезія землі не оніміє:
Коли зима в мовчання крижане
Поля заковує, цвіркун у хаті
Заводить пісню, що в теплі міцніє,
Нагадуючи всім, хто задрімне,
Спів коника в траві на сіножаті.
(Переклад Василя Мисика)
THE POETRY of earth is never dead:
When all the birds are faint with the hot sun,
And hide in cooling trees, a voice will run
From hedge to hedge about the new-mown mead;
That is the Grasshopper’s—he takes the lead 5
In summer luxury,—he has never done
With his delights; for when tired out with fun
He rests at ease beneath some pleasant weed.
The poetry of earth is ceasing never:
On a lone winter evening, when the frost 10
Has wrought a silence, from the stove there shrills
The Cricket’s song, in warmth increasing ever,
And seems to one in drowsiness half lost,
The Grasshopper’s among some grassy hills.
December 30, 1816.
Аналіз вірша «Про коника та цвіркуна» Джона Кітса українською мовою (паспорт твору)
Вірш «Про коника та цвіркуна» Джоном Кітсом було написано у 1817 році, і він є прикладом пейзажної лірики автора, який зображує красу природи у різні періоди року. Головна ідея, яку поет хотів донести до читачів, полягає у тому, що природа прекрасна завжди, а найголовніше, що існуватиме вона вічно. Навіть тоді, коли не існуватиме на планеті людей, все одно буде природа, яка лишатиметься такою ж гарною за будь-яких умов.
Композиційно твір ділиться на дві частини. Кожна з яких описує різні періоди року. У першій описується літня пора, коли сонечко не просто гріє, а припікає, тому від спеки навіть пташкам доводиться десь ховатись. Та навіть тоді, коли сонце в зеніті і пече найсильніше, коли всі намагаються сховатися у затінок якнайдалі, все одно можна почути тихенькі голоски, наприклад, коника, який десь у травичці продовжує сидіти.
Автор говорить у вірші про природу так, щоб підкреслити те, що вона також жива, що може говорити голосами птахів, тварин чи просто шелестом листя на деревах. І втомлюватись вона також може, які і будь-який живий організм. І навіть той коник, що сидить у траві, бачить красу природи і, певно, теж нею захоплюється.
Друга частина вірша описує вже зиму, коли все навколо заковане у сніги та лід. Та це не означає, що з приходом холодів життя завмирає чи зупиняється. Ні, про його продовження нагадує звук цвіркуна, який співає свою пісеньку. А означає це лише одне – життя ніколи не зупиняється, бо воно і є нескінченний і вічний рух.
Цікаво, що кожну з частин твору автор починає майже однаковими словами (хоча деякі відмінності у них все ж є). Ще однією особливістю вірша є його кільцева композиція, тобто згадка про одне й те ж у першій половині твору і у кінці (мова йде про коника, який згадується поетом двічі). Такий прийом Кітс використав, щоб підкреслити безкінечність життя – ідею, яку він вкладав у це творіння. Окрім того, поет просто нагадує, що знайти щось хороше і приємне в природі можна у будь-який період року.
Слухати читання вірша «Про коника та цвіркуна» Джонома Кітсома онлайн
Вам також можуть сподобатися ці твори:
Додати відгук на вірш «Про коника та цвіркуна» Джона Кітса
4 відповіді до “Про коника та цвіркуна”
Популярні поети
Поетична казка про пригоди коника та цвіркуна, що здатна змусити усміхнутися і дорослих, і дітей. Кітс показує, що в житті головне – не багатство, а дружба та взаємопідтримка
Дякую за вірш
Легкий та ліричний вірш, який дарує радість та спокій. Кітс вдало втілює ідеал дружби між різними тваринами та робить наголос на взаєморозумінні та підтримці.
Дякую за вірш гарний