Вірш «Ніч… а човен — як срібний птах…» Євген Плужник

Вірш «Ніч… а човен — як срібний птах…» Євгена Плужника – фантастичний приклад пейзажної лірики, яку автор поєднує з філософською. Увійшовши до збірки «Рівновага», вірш представляє читачеві дуже живописну картину, яка увібрала в себе поєднання різних вимірів, що стоять на межі буття. Автор говорить про такі філософські теми, як мікро- та макрокосмоси, що є в душі кожної людини. Під мікро мається на увазі персоніфіковане сприйняття реальності, в той час як макро – загальнолюдський вимір.

Наш світ є практично неосяжним, ніхто і ніщо не може зрозуміти його повністю, проте це і є його головною красою, яка вартує того, щоб заради неї жити. Філософічність твору межує з його реалістичністю, близькістю до чогось приземленого. Читаючи вірш, неможливо не захопитись красою нашого Всесвіту.

Композиційно твір дуже сильно вражає. Він переплітає не лише філософсько-естетичні погляди Плужника на наш світ, а й його особливий стиль написання, який як для свого часу, так і зараз є чимось більшим, ніж просто вражаючим. Зокрема, використання розділових знаків, де на вісім рядків припадає 5 крапок, та багато знаків оклику, які мають передати емоційність та експресію душі автора, що можна охарактеризувати навіть як урочистість.

Глибині образів в вірші придають художні засоби, когорта яких теж не залишає байдужим. Зокрема, риторичні звернення та оклики, які надають емоційності; епітети та метафори, що оживляють образи, роблячи їх яскравими та химерно-реалістичними. Але дійсно унікальним є використання полісиндетонів, які не часто зустрічаються в українських письменників.

Як вже було сказано, образи твору є дуже глибинними та дійсно унікальними. Зокрема човен є відображенням людської долі, в той час як птах показує красу Всесвіту. Ліричним героєм в цій картині є кожен, адже всі ми живемо в світі, який не позбавлений краси, до якої кожен може доторкнутись.

Слухати читання вірша «Ніч… а човен — як срібний птах…» Євгена Плужника онлайн