Вишиванка – це сорочка, вишита візерунками у національному українському стилі. Вона може бути як жіночою, так і чоловічою, як для дорослих, так і для дітей. Але це не просто елемент одягу для українців, а дуже важливий історичний символ, тому й не дивно, що поети присвячують йому свої вірші.
В Україні навіть існує свято – День вишиванки, який можуть святкувати не лише в українських містах, а й по всьому світу, де живуть українці і хочуть продемонструвати іншим свою приналежність до цієї мужньої, прекрасної і величної нації. Звісно ж, особливо актуальним буде вірш про вишиванку до Дня вишиванки, але й у будь-який інший день і час його цікаво і приємно читати або розповідати.
Поезія, як і слово загалом, може впливати на настрій людей, формувати певну думку, а також прививати любов до Батьківщини і до тих речей, які з нею пов’язані. Наприклад, дитячі вірші про вишиванку розповідають малечі, чому цей одяг такий гарний і що він собою символізує. Якщо це віршик для дівчинки, то у ньому буде маленька героїня, яка стає ще красивішою, коли одягається у вишиванку, а голову її прикрашає віночок.
Якщо цей дитячий віршований твір для хлопчика, то у ньому він постане в образі маленького козачка у гарній вишиваночці і червоних шароварах (але можуть бути й інші варіанти). Нерідко вірші про вишиванку для дітей дошкільного віку читають у дитячих садочках на різних заходах, присвячених тим чи іншим святам, бо ця тема актуальною лишається круглий рік.
Як діти, так і дорослі, які читають чи вивчають вірші українською мовою, збагачують свій словниковий запас, культурно розвиваються, отримують заряд позитивних емоцій. Деякі вірші про вишиванку, які стали ще й піснями, є справжнім скарбом української літератури, надбанням нації. Їх вивчають діти у школі, їх виконують артисти зі сцени, їх знають у всьому світі, а не лише в Україні.
Культура нації зберігається і у мові, і у звичаях та традиціях, і у одязі, і навіть у тих візерунках, які на тому одязі вишивають. А вишиванки, серед яких є справжні шедеври народного мистецтва, заслуговують того, щоб про них згадували письменники у своїх літературних творах і поети у віршах.